На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Укриття населення в захисних спорудах.(реферат), стр. 2

зпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу (мал. 313).

Мал. 313. План сховища:

1 — захисні герметичні двері; 2 — шлюзові камери (тамбури);

З — санітарно-побутові відсіки; 4 — основне приміщення для людей;

5 — аварійний вихід; 6 — фільтровентиляційна камера; 7 — комора

для продуктів харчування; 8 — медична кімната (можна без 7 і 8)

За місцем знаходження сховища бувають вбудова­ними (у підвалах будинків) івідокремленими (по­за будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидкозведені).

За місткістю розрізняють малі сховища (150.—300 чол.), середні (300—600 чол.) і великі (понад 600 чол.).

Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) промислового виготовлення. ФВУ очищає зовнішнє повіт­ря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному при­міщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникнен­ню зараженого повітря через тріщини і щілини. В усіх схо­вищах передбачаються два режими вентиляції: ч и с т о Ї, коли зовнішнє повітря очищається від пилу, і ф і л ь т р о -вентиляції, коли воно проходить крізь поглинальні фільтри, де очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин, СДОР і бактеріологічних засобів. Система водопо­стачання забезпечує людей водою для життя і гігієнічних потреб від зовнішньої водопровідної мережі. На той випа­док, коли водопровід перестане діяти, передбачено аварій­ний запас води або її джерело. Кожна захисна споруда має систему каналізації для відводу фекальних стоків. Санву­зол влаштовують у приміщенні, ізольованому перегородка­ми від секцій сховища, обов'язково з витяжкою. Система опалення сховища працює від опалювальної мережі будин-

ку, під яким воно знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об'єктної) електромережі, в аварійних випадках

— від автономної електростанції, а якщо її немає — від акумуляторів або ліхтарями.

Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.

Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об'єктів народного господарства.

ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ

Населення укривається у захисних спорудах за сигна­лами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами

— з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведе­них місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.

У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми за­собами індивідуального захисту органів дихання, продук­тами харчування і документами. Не дозволяється приноси­ти з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозай­мисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозво­лу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати роз­порядження чергового по сховищу, надавати посильну до­помогу хворим, інвалідам.

ЗАПИТАННЯ

1. Від яких уражальних засобів захищає перекрита щілина?

2. Як підготувати споруди господарського призначення для за­хисту в надзвичайних ситуаціях?

3. Як потрібно заходити до захисної споруди і поводитися в ній?

37. Санітарна обробка і знезараження

ЧАСТКОВА САНІТАРНА ОБРОБКА

Ще перебуваючи в зоні ураження або відразу після ви­ходу з неї, потрібно здійснити часткову санітарну обробку, щоб видалити небезпечні речовини з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза.

При зараженні радіоактивними речовинами насампе­ред потрібно: обтрусити, вибити одяг; протерти вологою ганчіркою взуття; помити відкриті частини рук і шиї; про­терти лицьову частину протигаза і зняти його (чи респіра­тор, протшшлову тканинну маску, ватно-марлеву пов'яз­ку); вимити обличчя, прополоскати рот і горло. Якщо во­ди мало, відкриті ділянки тіла і протигаз протирають зво­ложеним тампоном, причому лише в одному напрямку. Взимку з цією метою можна використати незаражений сніг. Обробку проводять протягом першої години після за­раження у самій зоні і повторюють після виходу з неї.

При зараженні краплиннорідкими ОР для часткової санітарної обробки застосовують індивідуальний протихі­мічний пакет (ІПП-8). Спочатку обробляють відкриті ді­лянки шкіри, а потім заражені частини одягу і взуття. Як­що немає ІПП, усе ретельно промивають теплою водою з милом.

При зараженні бактеріологічними засобами, не зніма­ючи протигаза (ПТМ, ватно-марлевої пов'язки), обтрушу­ють одяг, обмітають взуття, розчином з ІПП обробляють відкриті ділянки тіла. Якщо пакета немає, використову­ють дезінфікуючі розчини і воду з милом.

Часткова санітарна обробка не забезпечує повного зне­зараження і не гарантує людям захисту від ураження. То­му за найменшої м

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.