На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Медико-санітарна підготовка.(реферат), стр. 1

Реферат на тему:

МЕДИКО-САНІТАРНА ПІДГОТОВКА

Надання першої медичної допомоги

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потер­пілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу трав­ми чи захворювання.

Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим {самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це — тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж сер­ця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що заго­рівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, ви­ведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, част­кова санітарна обробка.

Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і по­дальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу на­дають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, як­що не допомогти їм вчасно.

Для першої медичної допомоги використовують та­бельні і підручні засоби. До табельних засобів належать: перев'язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спе­ціальні шини для іммобілізації, а також деякі меди­каменти: розчин йоду спиртовий 5-процентний, спир­товий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, ап­течка індивідуальна (АІ-2). Як підручні засоби можуть використовуватися: при накладанні пов'язок — чисте простирадло, сорочка, тканина (краще некольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) — ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) — смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.

ПОНЯТТЯ ПРО РАНИ. КЛАСИФІКАЦІЯ РАН ТА ЇХ УСКЛАДНЕНЬ

Раною називається пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору.

Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розміжчені.

Вогнепальні рани виникають внаслідок ку­льового або осколкового поранення. Вони бувають: наскріз­ні, якщо є вхідний і вихідний ранові отвори в шкірі; сліпі, якщо куля або осколок застряє у тканині тіла; дотичні, як­що куля або осколок, пролітаючи по дотичній, пошкоджує шкіру і м'які тканини тіла, але не застряє в них.

Різані й колоті рани мають невелику зону пошкоджень, рівні краї, стінки ран зберігають жит­тєздатність, дуже кровоточать, менше піддаються ін­фікуванню. Колоті проникаючі рани при неве­ликій зоні пошкодження шкіри чи слизової оболонки можуть мати значну глибину і бути дуже небезпечними через пошкодження внутрішніх органів і занесення до них інфекції. Рубані рани бувають різної глибини, з удареними місцями і розміжченими м'якими тканинами тіла. Вдарені, рвані та розміжчені рани мають складну форму, нерівні, насичені кров'ю краї, змертвілі тканини, де створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Рвані рани є наслідком грубої механічної дії, що призводить до розриву шкіри; мож­ливі відокремлення клаптиків шкіри, пошкодження сухожилля, м'язів і судин, значне забруднення. Вку­шені рани завжди інфіковані слиною.

Усі рани, крім операційних, вважаються первісно ін­фікованими. Мікроби потрапляють до рани разом із пред­метом, яким заподіяно рану, а також із землею, шмат­ками одягу, повітрям і при дотиках до рани руками. Потрапляючи до рани, мікроби можуть викликати її на­гноєння. Найнебезпечніші ті мікроби, що розвиваються в рані за умови відсутності повітря і спричинюють газову гангрену. Небезпечним ускладненням ран є зараження їх збудником стовбняка. Профілактика зараження рани — це якомога швидше накладання на неї асептичної пов'язки для запобігання доступу мікробів.

Рани можуть бути поверхневими або проникаючими в порожнину черепа, грудну клітку, черевну порожнину. Проникаючі рани — найнебезпечніші.

ВИДИ КРОВОТЕЧ. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧАХ

Найнебезпечнішим ускладненням ран є кровотечі, які безпосередньо, загрожують життю. Кровотечами нази­вають витік крові з ушкоджених кровоносних судин.

Залежно від характеру ушкодження судин розріз­няють артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотечі. Надзвичайно небезпечна артеріальна крово­теча, внаслідок якої за короткий проміжок часу з орга­нізму може витекти значна кількість крові. Ознаки ар­теріальної кровотечі: яскраво-червоний колір крові, ви­тікання крові пульсуючим струменем. При венозній кро­вотечі колір крові темніший, витікання крові безпе­рервне, явного струменя не спостерігається. Капілярна кровотеча виникає внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м"язів. У цьому випадку кровоточить уся поранена поверхня. Парен­хіматозна кровотеча виникає при пошкодженні внут­рішніх органів (печінки, селезінки, нирок, легень) і зав­жди небезпечна для життя.

Кровотечі бувають зо

    вперед >>

© 2006. Все права защищены.