рита Миколою Чмиховим періодичність кліматичних та історичних епох Циркумпонтійської зони, яка складається з 1596-річних природно-історичних епох і 532-річних періодів. Фактично, це схема циклічного розвитку геосоціальної істоти “Україна”:
№
Дата початку епохи або періоду
Назви епох і періодів розвитку геосоціальної істоти “Україна”
№ етносу і його держави
1
7562 р. до н.е.
Зміщення літосфери, початок голоцену і мезоліту . Європеоїди-бореали
2
7030
Середній мезоліт
3
6498
Пізній мезоліт
4
5966
Протонеоліт, утвердження голоцену, початок 7980-річного циклу. Перший арійський етнос і його держава – Сонцеподібна Аратта
1
5
5434
Середній протонеоліт. Арійці Трипілля, Нова Гіперборея.
2
6
4902
Пізній протонеоліт
3
7
4370
Неоліт
4
8
3838
Середній неоліт
5
9
3306
Пізній неоліт (мідний вік)
6
10
2774
Бронзовий вік
7
11
2242
Середній бронзовий вік
8
12
1710
Пізній бронзовий вік
9
13
1178
Залізний вік
10
14
646
Скіфи
11
15
114
Сармати
12
16
419 р. н.е.
Анти
13
17
951
Русичі
14
18
1483
Козацький етнос
15
2015
Нова (7) епоха, початок нового 532-річного періоду і нового 7980-річного циклу. Новий арійський етнос (українці), нова раса, 16-та арійська держава
16
Початок кожного 532-річного періоду збігався з народженням нового українського етносу. Важливо, що через кожні 532 роки абсолютно повторюється комбінація таких чинників, як фаза місяця, день тижня, число місяця, порядок богослужінь літургійного дня: читання на вечірній, повечерії та утрені, тропарі, кондаки і читання на літургії та ін., в т.ч. дата Пасхи. Новий етнос виростав з попереднього материнського етносу і водночас суттєво відрізнявся від нього – як дитина відрізняється від матері. Особливо значні відмінності між материнським і синівським етносом виникають при переході до нової 1596-річної епохи, а найбільші – при переході до нового 7980-річного циклу. Згідно з християнською традицією час від творення світу до кінця світу становить 7980 років і складається з 15-ти Великих миротворчих кругів по 532 роки. Цикл 7980 років унікальний тим, що в ньому, починаючи з будь-якої умовної дати, повторюються всі особливості руху Сонця і Місяця. З цієї причини цей цикл використовувався християнами для розрахунку пасхалій, через що й називався “Великим пасхальним” .
На основі всього сказаного вище випливає, що сотворення світу у 5969 році до н.е. – це дата народження нового етносу в тілі геосоціальної істоти “Україна”. А оскільки ця дата збігається не лише з початком нової епохи, але й початком нового циклу (нового світу), то зміна етносів водночас була і зміною рас. Таким чином, сутність сотворення світу у 5969 році полягає в народженні нової – арійської – раси, представленої новонародженим етносом з Гіперборейського расотворчого казана (або, як його ще називають, “українського етнотворчого казана”).
На території Гіпербореї арійці створили державу “Сонцеподібну Аратту”. Важливо, що назва “Аратта”[1] (“арія-та”, тобто “аріїв земля”) зафіксована і на глиняних табличках з прашумерськими письменами, знайдених в основному в Подунав’ї (т.з. археологічна культура Кереш, VI тис. до н.е.), і на табличках Месопотамії.
Найголовнішим було те, що арійці в порівнянні з іншими расами володіли незрівнянно вищою здатністю до творчості. Саме завдяки цій принципово новій якості стала можливою грандіозна перебудова всієї системи життя тогочасного людства, відома під назвою “Велика неолітична революція” .
Почався стрімкий перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, головними особливостями якого були :
1) формування стада свійських тварин у складі рогатої худоби і свині;
2) вирощування кількох видів пшениці, а також ячменю;
3) вдосконалення зброї (лук і стріли) та виробів з каменю;
4) виробництво керамічного посуду;
5) винайдення прядіння і ткацтва (в тодішній України було винайдено перший ткацький верстат і колесо);
6) різкий розвиток водного і наземного транспорту (лижі, сани, вози).
Революційні зміни в матеріальній сфері супроводжувались не менш принциповими змінами у світогляді та соціальній організації.
Ймовірно, що головна самоназва першого арійського етносу звучала як “руси” з епітетами “арії”, “ярії”, “орії”, “аратти”. Ця самоназва, яка початково означала “сонячний, життєспроможний, божественний, ярий”, поступов