Чітко, ніби той скульптор, творить Михайло Стельмах образи своїх героїв – великі цілісні натури. Вони не тільки “в міру дипломати”, але й “без міри філософи”. Таким є Григорій Задніпровський. Спочатку Стельмах-портретист вказує на могутню фізичну силу і красу Задніпровського. Це молода людина в розквіті сил, могутня і вольова натура, із стійким характером. Пізніше автор змальовує життєвий шлях Задніпровського, на долю якого випали незвичайні випробування – і драматично-складні, і велично-героїчні. Людина розумна і пристрасна, Задніпрянський зазнав найскладніших і найзаплутаніших житейських перипетій. І з кожної виходив громадянином і патріотом.

Три роки провів Григорій у турецькій неволі. Але ні погрози, ні шантаж, ні витончені тортури не зламали волі, стійкості полонених. Григорієві хотілося тільки одного: “щоб на Батьківщині знали, що ми витримали іспит на звання людини”.

Характер Григорія і в подальшому виявляється у драматичних обставинах: німецьке оточення, партизанський загін.

У нерозривній єдності з рідною землею, в кровному зв’язку з рідним народом, життям – сила Задніпровського , діапазон звучання цього образу. В ньому втілюється краса, мужність, благородність нашого народу.

“Прихильник правди, Ви ненавидите правду як безстрашний воїн, - писав Максим Рильський у листі до автора. – Це не завжди приносить лаври, це іноді й ранить гострим тернім. Але терня всихає, лаври залишаються”.

Михайло Стельмах є проникливим художником, який не тільки тонко відчуває людську натуру, а й примушує читача замислюватись над життям, вбирати душею й розумом красу, чистоту, поезію.