Важливою рисою екваторіального поясу є плантаційне господарство, засноване ще колонізаторами. На світовий ринок надходять каучук, продукти коко­сової і олійної пальм, банани, ананаси, чай, прянощі. Все це культури, що потребу­ють постійного зволоження і високих температур. Плантації вигідні не тільки еко­номічно, а й екологічно. Вони імітують умови екваторіального лісу, як і залиті водою рисові поля, запобігають ерозії грунтів. Територія, де сходяться кордони М'ян­ми, Таїланду і Лаосу, відома в світі як «золотий трикутник», - місце нелегального вирощування опіумного маку.

Мал. Просушування рису

Мал. Плантація каучуконоса гевеї на острові Суматра

Maл. На рейді Сінгапура

Обробна промисловість здебільшого представлена ремонтними підприємствами і ремісничою переробкою продуктів сільського господарства. На зовнішній ринок над­ходять нафта з Індонезії і Брунею, олово з Індонезії, Малайзії, Таїланду, залізні, мар­ганцеві і хромові руди, слюда з Індії. Деревину експортують Малайзія і Індонезія. і За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни: Індія, Бруней, Сінгапур.

Мал. Господарство Азії

Мал. Сільське господарство Азії

Бруней (площа - 5,8 тис. км2, населення - 256 тис. чоловік) - маленький султанат на острові Калімантан. Це аналог малих нафтодобувних країн Перської затоки. Його благополуччя основане на прибутках від продажу нафти.

Сінгапур - острів, місто, держава (площа - 0,6 тис. км2, населення - 2,7 млн чоловік) - лежить на самому півдні материкової Азії, контролює шляхи через Ма­лаккську протоку. Це один з важливих центрів міжнародних комунікацій, фінансів і торгівлі. В 70-і роки в Сінгапурі на базі дешевої робочої сили, іноземних капіталів і технології вперше серед країн, що розвиваються, почали виникати новітні наукоємні виробництва. Сінгапур став індустріальне розвинутою країною. Виготовлені тут прилади, засоби зв'язку, електроніка вивозяться в США і Західну Європу. Останнім часом аналогічні виробництва з'являються в Малайзії, Таїланді і на Філіппінах.